Що таке хPON?

хPON (Passive Optical Network) — це технологія, завдяки якій інтернет передається оптичним кабелем без додаткових елементів. Тобто між провайдером і вашим домом немає пристроїв, які залежать від електрики.

Отже, щоб користуватися інтернетом навіть під час тривалих знеструмлень, достатньо заживити Wi-Fi роутер і оптичний термінал (ONU) від павербанка, акумулятора чи безперебійника (UPS).

Як це працює?

Оптичний кабель передає дані не струмом, а світловими імпульсами. Усередині такого кабелю сигнал долає великі відстані майже без втрат якості. хPON працює від резервованої магістральної мережі провайдерів.

Як під’єднати хPON удома?

Крок 1. Зверніться до свого провайдера
Запитайте, чи пропонує він таку послугу. Часто перехід на хPON — безоплатний. Якщо провайдер не підтримує хPON — оберіть іншого. В Україні понад 1 300 провайдерів, які працюють із цією технологією.

Крок 2. Домовтеся про монтаж і налаштування 
Оптичний кабель проведуть до житла та під’єднають до оптичного термінала (ONU) — маленької коробочки без антен. 

Крок 3. Подбайте про резервне живлення для Wi-Fi роутера та оптичного термінала (ONU)

Придбайте павербанк, акумулятор або безперебійник (UPS). Заживіть обладнання, коли світло зникне. 

Найпоширеніші запитання: 

Чим хPON відрізняється від «звичайного» інтернету?
Із хPON інтернет не зникає, коли вимикають світло, оскільки використовується оптоволокно без проміжних пристроїв, які потребують електрики. 

хPON та GPON — це різні технології?
Ні, літера «х» — це одне з позначень стандарту пасивної оптичної мережі. Окрім хPON, є аналогічні технології — GPON, EPON, XG-PON, XGS-PON та інші.  

хPON може під’єднати кожен охочий? 
Так. Цю технологію можна під’єднати майже в будь-якій квартирі чи будинку, де провайдер може фізично провести оптоволокно. 

Чи можна під’єднати хPON у селі?
Так. Багато провайдерів прокладають хPON у сільській місцевості. Запитайте про цю послугу в місцевого провайдера.

Яке обладнання потрібне для хPON?
Wi-Fi роутер, оптичний термінал (ONU), до якого заходить оптоволокно, та пристрій резервного живлення — павербанк, акумулятор або безперебійник (UPS). 

Цікаві факти: 

Технологію хPON в Україні надають понад 1300 провайдерів, саме стільки налічується у  2026 році. 
Наприкінці 2021 року технологією xPON користувалися приблизно 30% абонентів, а вже у 2026 році цей показник сягнув – 58%. 
Топ-5 регіонів-лідерів, які мають найбільший показник підключення хPON: Вінницька область — 86%, Чернівецька область — 82%, Черкаська область — 78%, Івано-Франківська область — 77%, Волинська область — 76%.
Рік тому, коли розпочалася нова хвиля знеструмлень восени 2025 року в Україні, кількість заявок на підключення цієї технології зросла від 45% до 77%. 
Саме завдяки розвитку xPON Україна двічі посідала перше місце у світі за стабільністю фіксованого інтернету, за даними Digital Quality of Life Index. 

#Освітній_Простір_Кіровоградщини

Що таке «Гайд із кібергігієни» від Держспецзв’язку та чому варто з ним ознайомитися?
«Гайд із кібергігієни» — це практичний посібник, підготовлений Держспецзв’язку в межах Місяця кібербезпеки. У ньому зібрано ключові правила та рекомендації, які допоможуть кожному захистити персональні дані, особисті й робочі пристрої, а також вчасно розпізнати дії кібершахраїв.

В умовах повномасштабної війни, яка триває і в кіберпросторі, дотримання цифрової гігієни є персональною відповідальністю кожного громадянина та прямо впливає на національну безпеку.

Які теми розглядаються в гайді?
Посібник містить структуровані та зрозумілі поради за основними напрямами цифрової безпеки:

Базові правила кібергігієни: чекліст щоденних звичок для захисту приватності й акаунтів.
Надійні паролі: критерії стійкості паролів, використання парольних фраз (passphrases) і менеджерів паролів.
Двофакторна автентифікація (2FA): надійні методи підтвердження входу (додатки-автентифікатори, апаратні ключі, PR-MFA) та ризики SMS-підтверджень.
Протидія фішингу: як розпізнати класичний фішинг, квішинг (через QR-коди), смішинг, вішинг, компрометацію листування (BEC) і діпфейки на основі ШІ.
Безпечний Wi-Fi: правила підключення до відкритих мереж, використання VPN та захист від фейкових точок доступу.
Використання сервісів зі штучним інтелектом (ШІ): чого категорично не можна передавати чат-ботам, як налаштувати конфіденційність діалогів та анонімізувати дані.
Програми та оновлення: своєчасне оновлення ПЗ, перевірка дозволів додатків, регулярні бекапи та повна відмова від російського софту.
Онлайн-безпека дітей та підлітків: протидія кібербулінгу, розпізнавання фейків, налаштування батьківського контролю та правила безпечного спілкування в мережі.

Де завантажити гайд?
Ознайомитися з повною версією «Гайду з кібергігієни» можна за посиланням:

Відбулося виїзне засідання обласного комітету доступності за участі представників шести громад Новоукраїнського району. Обговорили доступність інфраструктури й послуг, розвиток соціальної підтримки, ветеранську політику та умови навчання дітей з інвалідністю.

Кожна з шести громад представила напрацьовані проєкти та рішення, спрямовані на розвиток безбар’єрного середовища. Учасники розглянули результати роботи, визначили актуальні потреби та обговорили подальші кроки для підвищення доступності інфраструктури й послуг для жителів.

За результатами моніторингу, у кожній з громад обстежили від 15 до 167 об’єктів. Інформацію про їхню доступність вносять до інтерактивної мапи безбар’єрності. Також розглянули облаштування безбар’єрних маршрутів і підготовку проєктів публічних інвестицій у системі DREAM.

Окрему увагу приділили підтримці ветеранів. Начальниця управління у справах ветеранів Наталія Сівова наголосила на необхідності розвивати систему ветеранської підтримки в громадах, зокрема забезпечити роботу фахівців із супроводу ветеранів війни та створювати ветеранські простори. Учасники також обговорили компенсацію витрат на оренду й доступ до соціальних послуг. Окремо порушили питання розміщення інформації про полеглих Захисників і Захисниць на офіційних сайтах громад.

Директор департаменту соціального захисту населення Кіровоградської ОВА Олександр Догаров звернув увагу на розвиток допомоги вдома, фізичного супроводу людей з інвалідністю, перекладу жестовою мовою та підтриманого проживання. Також ішлося про запровадження посад соціальних менеджерів, які координуватимуть допомогу жителям.

Директорка департаменту освіти та науки Кіровоградської ОВА Ельза Лещенко наголосила на необхідності створювати умови, за яких діти з інвалідністю та особливими освітніми потребами можуть навчатися й отримувати належну підтримку. Це стосується доступності приміщень, супроводу дітей та організації спеціального і дієтичного харчування відповідно до їхніх індивідуальних потреб.

У Помічнянській громаді діти навчаються в інклюзивних класах і групах, працюють асистенти вчителів та асистенти дітей, облаштовано ресурсні кімнати. Інклюзивно-ресурсний центр отримав обладнання завдяки гранту майже на три мільйони гривень, а для перевезення дітей передбачено спеціально обладнаний транспорт.

Окрему увагу приділяють доступності мистецької освіти. У Помічнянській музичній школі навчаються 152 учні, серед них —дитина з порушенням зору, для якої освітній процес організовано з урахуванням її індивідуальних потреб.
 

«Коли говоримо про безбар’єрність, важливо оцінювати не лише фізичну доступність інфраструктурних об’єктів, а й те, наскільки людина відчуває себе почутою та наскільки доступними для неї є послуги. Під час таких виїздів маємо змогу оцінити, як ці підходи реалізуються безпосередньо в громадах», — зазначила заступниця начальника Кіровоградської ОВА Катерина Колтунова.

На Кіровоградщині реалізують проєкти з енергетичної стійкості закладів освіти
 
До фінансування відібрали 17 закладів: 15 шкіл у десяти територіальних громадах, одну спеціальну школу та один заклад професійної освіти. Загальна вартість проєктів становить 26,7 млн гривень. Із цієї суми 22,7 млн гривень — кошти державної субвенції, ще 4 млн гривень передбачили місцеві бюджети.
 
На даний час один проєкт уже реалізували повністю, за вісьмома уклали договори, для чотирьох оголосили закупівлі. Ще два проєкти готують до оголошення закупівель, а для двох триває переговорна процедура, необхідна для укладання договорів.
 
Відповідальність за цільове використання субвенції та реалізацію проєктів покладена на міські, селищні й сільські ради.