Міністерство освіти і науки запрошує український бізнес подати свої технологічні та виробничі потреби, щоб на їхній основі сформувати тематику першого конкурсу.

Міністерство хоче почути безпосередньо від компаній, які технологічні рішення їм потрібні: що необхідно розробити, удосконалити або дослідити для розвитку виробництва, створення нових продуктів, підвищення ефективності чи вирішення конкретної технологічної проблеми.

Подати технологічний запит можна через онлайн-форму. На цьому етапі не потрібно готувати повне технічне завдання. Достатньо коротко описати технологічну або виробничу потребу підприємства та залишити контакт для подальшої комунікації.

МОН також спільно з Федерацією роботодавців України (ФРУ) проведе онлайн-зустріч для представників бізнесу, присвячену першому конкурсу спільних прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на замовлення бізнесу.

Зустріч відбудеться 21 серпня 2026 року о 11:00 в онлайн-форматі. Участь візьме заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Під час зустрічі представники бізнесу зможуть отримати роз’яснення щодо умов майбутнього конкурсу, механізмів участі, особливостей співфінансування та поставити запитання щодо підготовки заявок.

Реєстрація на онлайн-зустріч є обов’язковою.

Зареєстрованим учасникам посилання для підʼєднання надійде напередодні заходу на зазначену під час реєстрації електронну пошту. Просимо також перевірити папку «Спам».

Держава фінансуватиме дослідження відповідно до конкретних потреб бізнесу

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо організації та проведення конкурсного добору спільних прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на замовлення бізнесу» вже внесено на розгляд уряду. Наразі триває організаційна підготовка до оголошення МОН конкурсного добору. Очікується ухвалення відповідного рішення найближчим часом.

У межах експериментального проєкту держава вперше запроваджує механізм фінансування прикладних досліджень, сформованих безпосередньо під конкретні технічні та виробничі потреби бізнесу. Це має посилити практичну орієнтованість державної підтримки науки та сприяти швидшому впровадженню результатів досліджень у виробництво.

Важливою особливістю конкурсу стане співфінансування з боку держави та компанії-ініціатора. Залежно від розміру підприємства держава планує покривати:

• до 65% сукупної вартості дослідження і розробки — для малого бізнесу;

• до 60% — для середнього бізнесу;

• до 50% — для великого підприємництва.

Решту витрат покриватиме компанія-ініціатор. Конкретний перелік робіт, витрат і кінцеві результати визначатимуться відповідно до технічного завдання.

Дослідження та розробки реалізовуватимуться до 18 місяців за такими пріоритетними напрямами:

• технологічне оновлення та розвиток сфер національної безпеки і оборони;

• нові технології транспортування енергії, енергоефективні та ресурсозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії;

• високотехнологічний розвиток транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

• нові технології виробництва, оброблення та з’єднання матеріалів, наноматеріали та нанотехнології;

• технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;

• нові технології та обладнання для медицини, лікування і фармацевтики;

• чистіші виробничі технології та технології охорони довкілля;

• сучасні інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка.

Довідково. Текст проєкту постанови, який було винесено на громадське обговорення, доступний за посиланням.

МОН запрошує представників бізнесу долучитися до онлайн-зустрічі 21 серпня та скористатися можливістю отримати відповіді на запитання щодо нового механізму співпраці науки та бізнесу.

Кіровоградщина долучилася до обговорення пріоритетів розвитку освіти ФОТО

в Києві відбулася Всеукраїнська освітня конференція «Серпнева-2026», яка зібрала понад 700 учасників.

Від Кіровоградщини до заходу долучилися директорка департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА Ельза Лещенко та представники освітньої сфери області.

Конференція відбулася під гаслом «Освіта — справа кожного». Учасники обговорили пріоритети державної політики у сфері дошкільної, загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти на 2026-2027 навчальний рік.

У центрі уваги були безпека та безперервність навчання, підтримка педагогів, оновлення змісту освіти, розвиток освітньої інфраструктури та створення безбар’єрного середовища.

Серед ключових напрямів:

- Із 1 вересня заробітні плати педагогічних і науково-педагогічних працівників зростуть ще на 20%.

- Спрощено ведення класних журналів у 5–9 класах. Також уряд підтримав законопроєкт про продовження строку дії сертифіката педагогічного працівника з трьох до п’яти років.

- Цього навчального року 150 академічних ліцеїв розпочнуть пілотування реформи, яка передбачає можливість для учнів обирати профіль, предмети та власну освітню траєкторію.

- До нового навчального року готують понад 25 тисяч закладів освіти. Продовжуються будівництво та ремонт укриттів, планується закупівля близько 1000 шкільних автобусів, а також обладнання для забезпечення енергонезалежності закладів.

- Із 1 вересня безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі.

- 107 закладів отримають понад 860 мільйонів гривень на модернізацію майстерень і лабораторій.

Також під час конференції презентували оновлену програму «Захист України», обговорили розвиток психологічної підтримки дітей та впровадження принципів безбар’єрності в освіті.

Новий Закон України «Про дошкільну освіту», який набув чинності 1 січня 2025 року, оновив підходи до організації дошкільної освіти. Він розширив можливості громад і закладів освіти щодо формування доступної мережі освітніх послуг відповідно до потреб дітей і родин, а також закріпив дитиноцентричний підхід як основу організації освітнього процесу.

Міністерство освіти і науки України спільно з ЮНІСЕФ створило серію анімаційних відео «ПРОдошкілля». Вони допоможуть громадам, засновникам і керівникам закладів освіти краще зрозуміти можливості нового Закону України «Про дошкільну освіту» та використовувати їх на практиці.

Впровадження нового законодавства потребує не лише нормативних змін, а й практичних рішень на рівні громад. Органи управління освітою, засновники та керівники закладів дошкільної освіти вже працюють за новими правилами, однак у процесі їх застосування виникають практичні запитання. Як організувати освітні послуги в умовах обмежених ресурсів? Як сформувати мережу закладів відповідно до потреб громади? Як зробити дошкільну освіту доступною, безпечною та якісною для кожної дитини? Як організувати роботу відповідно до нових вимог і скористатися можливостями, передбаченими Законом?

Саме тому Міністерство освіти і науки України спільно з ЮНІСЕФ створило серію анімаційних відеоексплейнерів «ПРОдошкілля», щоб  громади упроваджувати їх на практиці.

Відеоексплейнери допоможуть освітнім управлінцям, засновникам, керівникам закладів дошкільної освіти та всім, хто працює над розвитком дошкілля:

• краще розуміти основні зміни, передбачені новим законодавством;

• визначати та враховувати потреби сімей з дітьми під час формування мережі закладів дошкільної освіти;

• обирати типи організації освітньої діяльності відповідно до умов та потреб конкретної громади;

• використовувати нові можливості для реалізації автономії та розвитку закладів освіти;

• орієнтуватися в питаннях ліцензування, якості освіти та освітньої діяльності, безпеки, інклюзивності та партнерства з батьками.

Новий Закон надає громадам більше гнучкості в організації освітніх послуг. Поряд із традиційними яслами, дитячими садками, спеціальними дитячими садками та центрами розвитку дитини громади можуть створювати мінісадки, мобільні й сімейні (родинні) садки, а також центри педагогічного партнерства.

Це дає змогу організовувати дошкільну освіту з урахуванням кількості дітей, стану місцевої інфраструктури, безпекової та демографічної ситуації, а також потреб сімей. Такі можливості особливо важливі для невеликих, сільських, віддалених і постраждалих від війни громад, у яких традиційні моделі не завжди можуть забезпечити доступність дошкільної освіти.

Серія відео «ПРОдошкілля» стане практичним інформаційним ресурсом для всіх, хто працює над розвитком дошкільної освіти на рівні громади. Вона допоможе втілювати законодавчі зміни у практичні рішення, спрямовані на розвиток доступної, якісної та безпечної дошкільної освіти в кожній громаді.
Дивіться на ютуб-каналі МОН перше відео із серії «ПРОдошкілля» про ключові зміни, передбачені новим Законом «Про дошкільну освіту»

Відеоролики «ПРОдошкілля» створено Міністерством освіти і науки України спільно з ЮНІСЕФ для підтримки впровадження реформи дошкільної освіти та посилення спроможності органів управління освітою й керівників закладів дошкільної освіти.

У Центральноукраїнському науковому ліцеї відбулася робоча зустріч науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти з головою Асоціації прифронтових міст та громад, Харківським міським головою Ігорем Тереховим.

Зустріч «Науково-освітній міст “Харківщина – Кіровоградщина”: інституційне партнерство вищої школи в умовах воєнного стану» об’єднала освітян навколо відкритого діалогу про виклики, від подолання яких залежить майбутнє української освіти.

Ігор Терехов поділився досвідом Харкова щодо соціальної підтримки освітян в умовах війни, а також представив напрацювання Асоціації прифронтових міст та громад, спрямовані на розв’язання актуальних проблем освіти загалом і вищої освіти зокрема.

У центрі обговорення – питання, важливі для учнів, студентів, педагогів і батьків: як заохотити молодь навчатися, працювати та будувати своє майбутнє в Україні; подолати нестачу педагогічних кадрів; удосконалити Нову українську школу; забезпечити справедливі умови складання НМТ, зрозумілі й стабільні правила вступу та доступність якісної вищої освіти.

Окрему увагу учасники приділили збереженню сильних університетів у регіонах, професійному самовизначенню молоді та створенню можливостей, які спонукатимуть українців після навчання за кордоном повертатися додому.

Зустріч засвідчила: відповіді на сучасні освітні виклики потребують спільних рішень, обміну досвідом і послідовної взаємодії між закладами освіти, громадами та регіонами. Саме таке партнерство допомагає зберігати освітній потенціал країни й створювати умови, за яких молодь бачитиме своє майбутнє в Україні.

#Центральноукраїнський_науковий_ліцей
#Департамент_освіти_і_науки_Кіровоградської_ОВА
#Освітній_Простір_Кіровоградщини