Для Олександри Гармасар дослідження природи рідного села стало першим науковим досвідом. Здобувати дослідницькі навички, на думку Олександри, є захопливим дійством. 

 

Експедиційне дослідження мережі лісосмуг рідного села Гурівка було не простим: виміри висоти лісосмуг різними способами, визначення віку деревних порід, екометричні заміри, встановлення видового складу рослин та багато чого іншого. Як говорить науковий керівник Олександри: «Не дарма ми всю павутину у лісопосадках познімали!!!».

 

А скільки виявилося помічників у юної дослідниці! Це тато, що забезпечував неодноразові поїздки на дослідні ділянки та на спідометрі авто накручував до 30 км; це землевпорядники Гурівської сільської ради, які допомагали у вивченні агроценозів, це лісники Гурівського лісництва та звичайні сільські жителі, що відкрили для дослідниці сімейні архіви.

 

А чого вартували ДЗЗ дослідження!!! Тепер Олександра знає природне середовище рідного села не лише за поїздками велосипедом та авто, а й через супутникові знімки! 

 

Зрозуміло, що захист наукового проєкту на III етапі вимагає величезного сумління та відповідальності! Та Гармасар Олександра готова презентувати наукове дослідження лінійних лісонасаджень перед поважним журі та представляти молоду науку Кіровоградщини.

 

#Кіровоградська_МАН

#Центральноукраїнський_науковий_ліцей_інтернат 

#Освітній_Простір_Кіровоградщини

Сьогодні, 4 квітня 2024 року, Денис Денисов, завідуючий кабінетом Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді, здійснив презентацію свого власного досвіду успішного впровадження та ефективного використання інноваційних засобів у STEM-освіті. Це відбулося на обласному семінарі для педагогів закладів освіти, організованому Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

 

Під час презентації Денис Денисов не лише поділився своїм досвідом, а й проілюстрував ключові моменти впровадження методик, сприяючи збагаченню педагогічної практики та розвитку STEM-напрямку у навчальних закладах області.

 

Ця подія має важливе значення для подальшого розвитку STEM-освіти в регіоні, оскільки вона сприяє обміну досвідом та впровадженню інноваційних методик, що підвищує якість навчання учнів та підвищує їхню зацікавленість у науці та технологіях.

 

#Кіровоградська_МАН #КОІППО

#Центральноукраїнський_науковий_ліцей_інтернат 

#Освітній_Простір_Кіровоградщини

На Кіровоградщині багато місць, які вражають своєю красою та історичною містикою. Не виняток – територія Помічнянської громади. Можливо, дехто з вас відвідував міський музей, розміщений в старовинному паротязі та пройшовся стежками Нестора Махна, споглядаючи диво архітектури – башту Шухова.

 

А чи чули ви про загадкове місце «Козацька мітка» північніше с. Червоний Розділ? А Марія Заїка не просто чула, а активно досліджувала його. Учасниця впевнена, що наступний туристичний маршрут буде розроблено саме сюди. 

 

Невеличка водойма із незвичним західним берегом манить не лише своєю магією енергетики, природної краси ландшафту території, а й легендарними переказами про козацькі скарби. Східний берег пологий, городи місцевих жителів досягають води. Але західний берег вражає поєднанням виходів застиглої магми із прямовисними обривистими скелями (висота обриву місцями сягає від 10 до 30 м), ніби спресованими невідомою надпотужною силою. 

 

Південніше, за якихось пів кілометра, скелі зникають, але відкривається яр, що вражає типом ґрунту – різноколірні спресовані силікатні породи, які виблискують і переливаються різними кольорами; деякі розкришуються пластами, а деякі не можна розбити і кувалдою. А за півкілометра північніше від прямовисних скель саме і є та сама «Козацька мітка» – три округлі форми велетенських брил. Здається, що нібито якийсь гігант склав їх поряд. Заглиблені в ґрунт (причому просідання продовжується щороку) на своїй вершині, вони гостинно приймають мандрівників, бо звідти можна споглядати всю невимовну красу місцевості. 

 

Саме на верхівці скали є так звані мітки козаків: видовбані місця для вогнища – одне округлої, інше прямокутної форми та східці, що ведуть до підніжжя брил (декому вони нагадують перекручені пласти брекчій). На південному боці скель ледь проглядаються крізь нарости моху та зарості терену викарбувані місяць, зірка та тризуб. 

 

Під час експедицій Марія дослідила особливості магнітних аномалій території, рівня радіації, відібрала зразки ґрунту та води для проведення відповідних аналізів, а також знайшла зразки мінералів, що могли утворитись під час зіткнення метеорного тіла із земною поверхнею.

 

#Кіровоградська_МАН 

#Центральноукраїнський_науковий_ліцей_інтернат 

#Освітній_Простір_Кіровоградщини

Сьогодні, 03 квітня 2024 року, в департаменті освіти і науки обласної військової адміністрації відбулася нарада з керівниками органів управління освітою міських, селищних, сільських рад з питання облаштування об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в закладах освіти, які використовували укриття, розташовані на перших поверхах.

 

Учасники наради доповіли про плани та заходи щодо збільшення фонду захисних споруд та окреслили терміни їх виконання. 

 

Після обговорення було прийнято ряд рішень щодо забезпечення безпеки закладів освіти в умовах військового стану. Зокрема, планується здійснення робіт з модернізації та розширення існуючих укриттів, а також будівництво нових. Такі заходи мають на меті підвищити рівень захищеності закладів освіти та забезпечити безпеку учасників навчального процесу у випадку надзвичайних ситуацій.

 

Можливі шляхи вирішення зазначеної проблеми:

1.  Будівництво нових захисних споруд цивільного захисту.

2.  Переобладнання наявних на території закладу підвальних приміщень під найпростіші укриття.

3.  Оренда укриттів інших підприємств і установ, розташованих на відстані до 500 метрів від закладу освіти.

4.  Організація освітнього процесу в іншому закладі освіти з наявним укриттям та забезпечення підвезення учнів до нього.

 

#Департамент_освіти_і_науки_Кіровоградської_ОВА 

#Освітній_Простір_Кіровоградщини