28 липня 2026 року відбувся вебінар щодо запланованим програмам публічних інвестицій Міністерства освіти і науки України на 2027 рік. У ході заходу обговорили основні критерії відбору проєктів, а також практичне застосування цих критеріїв у системі DREAM.

Однією з ключових тем вебінару стало ефективне та раціональне використання коштів субвенцій з державного бюджету, які будуть спрямовані місцевим бюджетам у 2027 році. Учасники заходу детально розглянули кілька важливих напрямків, які потребують уваги та фінансування.

Серед пріоритетних завдань – облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах освіти. Це питання стало особливо актуальним у контексті сучасних викликів безпеки.

Також обговорили створення сучасного освітнього простору, що включає якісний зміст Нової української школи (НУШ), дошкільної освіти, а також професійної та фахової передвищої освіти. Учасники наголосили на необхідності модернізації лабораторій, майстерень та кабінетів.

Не менш важливим аспектом стало забезпечення доступу до якісного та безпечного харчування в закладах освіти. Для цього планується розвиток сучасної інфраструктури їдалень та харчоблоків.

Учасники вебінару акцентували увагу на необхідності реконструкції, відновлення, ремонту та нового будівництва інфраструктури закладів освіти. Ці кроки мають на меті покращення умов навчання та виховання дітей в Україні.

#Міністерство_освіти_і_науки_України
#Департамент_освіти_і_науки_Кіровоградської_ОВА
#Освітній_Простір_Кіровоградщини

В Україні триває основний етап вступної кампанії — подання заяв на бакалаврат і медичну магістратуру. Станом на 9:00 28 липня вступники подали 805 822 заяви.

Це проміжна статистика, яка дає змогу побачити попередні тенденції: які спеціальності та заклади освіти привертають найбільше уваги, як вступники розподіляють пріоритети та чи зберігається попит на заклади у прифронтових регіонах.

Водночас кількість поданих заяв ще не відображає остаточного вибору вступників, адже одна людина може подати до десяти заяв. Повну й коректну картину вступу можна буде оцінити після завершення подання заяв, надання рекомендацій та підтвердження вступниками обраного місця навчання.

Скільки вступників із найвищими результатами вже зробили свій вибір

2262 вступники з максимальними результатами основної сесії НМТ-2026 вже подали хоча б одну заяву на вступ. Серед таких вступників найбільш популярними стали такі напрями:

1. Філологія — 459 заяв

2. Комп'ютерні науки — 384 заяви

3. Економіка — 349 заяв

4. Інженерія програмного забезпечення — 311 заяв

5. Міжнародні відносини — 308 заяв

Зверніть увагу: у переліку наведено кількість поданих заяв, а не кількість майбутніх студентів. Відповідно до Порядку прийому один вступник може подати до 10 заяв, із них не більше ніж 5 — для участі в конкурсі на бюджетні місця.

Цей зріз дає змогу побачити не лише популярні напрями, а й те, у яких галузях вступники з найвищими результатами планують будувати професійний шлях.

Водночас 200 балів з окремого предмета не означають автоматичного вступу на будь-яку програму. Під час конкурсного добору враховують конкурсний бал, вагові коефіцієнти предметів, визначені вступником пріоритети та кількість бюджетних місць.

Перший пріоритет — це реальний вибір вступника

У 2026 році вступник може подати до 10 заяв, з них не більше ніж п’ять — для участі в конкурсі на бюджет. Станом на 28 липня один вступник, який уже розпочав подання заяв, у середньому подав чотири заяви.

Наразі зареєстровано:

• 171 549 заяв із першим пріоритетом;

• 132 292 — із другим;

• 106 948 — із третім;

• 90 444 — із четвертим;

• 74 158 — із п’ятим.

Перший пріоритет — це найбажаніший для вступника варіант навчання. Алгоритм адресного розміщення послідовно перевіряє заяви від найвищого пріоритету до найнижчого і надає одну найкращу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та наявності місць.

Тому пріоритети варто розставляти за власним бажанням навчатися на конкретній програмі, а не за припущенням, куди «легше пройти».

Після подання заяви змінити її пріоритет не можна. Якщо вступник анулює заяву, використаний номер пріоритету не відновлюється.

Бюджет чи контракт: яку стратегію обирають вступники

Заяву з першим пріоритетом на конкурсну пропозицію з можливістю навчатися на бюджеті подали 107 324 вступники. Першим пріоритетом контрактну пропозицію визначили 64 225 вступників.

Ще 18 317 вступників застосували комбіновану стратегію: подали заяву з першим пріоритетом на бюджет і з другим — на контракт за тією самою освітньою програмою.

Такі дані можуть свідчити про те, що для частини вступників важливішою є конкретна спеціальність або освітня програма, ніж форма фінансування. Інші вступники — навпаки використовують кілька пріоритетів, щоб збільшити шанси отримати бюджетне місце в різних закладах.

Важливо: якщо вступник отримає рекомендацію на бюджет, але відмовиться від неї, державний грант для навчання на контракті йому вже не буде запропоновано. Тому порядок пріоритетів варто визначати особливо уважно.

Куди подають найбільше заяв

Найбільше заяв станом на 27 липня отримали:

1. Національний університет «Львівська політехніка» — 36 675

2. Львівський національний університет імені Івана Франка — 30 206

3. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 24 826

4. Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 22 271

5. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 17 887

6. Державний торговельно-економічний університет — 17 654

7. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — 17 002

8. Національний університет «Одеська юридична академія» — 15 328

9. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 14 805

10. Луцький національний технічний університет — 12 776

Найбільше заяв отримали заклади:

• Києва — 189 408

• Львівської області — 103 627

• Одеської області — 68 675

• Харківської області — 54 634

• Вінницької області — 36 089

• Дніпропетровської області — 35 439

• Івано-Франківської області — 34 514

Попит на освіту зберігається і у прифронтових регіонах

Вступники продовжують обирати навчання в університетах у прифронтових областях. Усього подано 219 411 (29%) заяв у заклади освіти областей, які мають у 2026 році підвищені регіональні коефіцієнти.

Зокрема:

• Одеська — 68 675

• Харківська — 54 634

• Дніпропетровська — 35 439

• Полтавська — 24 860

• Запорізька — 13 392

• Миколаївська    — 8 188

• Сумська — 7 756

• Чернігівська — 6 467

Водночас кількість заяв не варто сприймати як остаточну кількість майбутніх студентів регіону: один вступник може подати заяви до кількох закладів та областей.

Як вступає молодь із тимчасово окупованих територій

Станом на 28 липня за квотою-2 подано 26 744 заяви від 7 156 вступників. 

Квота-2 — це окремо зарезервовані бюджетні місця для вступників, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване на тимчасово окупованих територіях чи територіях активних бойових дій. Такі вступники беруть участь в окремому конкурсі і змагаються за бюджетні місця в межах своєї квоти.

Що потрібно врахувати вступникам

• Подання заяв на бакалаврат і медичну магістратуру триватиме до 18:00 1 серпня 2026 року.

• Не пізніше ніж 6 серпня вступники побачать рекомендації до зарахування на бюджет у своїх електронних кабінетах. Після отримання рекомендації потрібно до 18:00 11 серпня підтвердити вибір місця навчання та виконати вимоги закладу освіти. Зарахування на бюджет відбудеться не пізніше 13 серпня.

• Учасники додаткової сесії НМТ мають такі самі права на вступ, як і учасники основної. Результати додаткової сесії вже розміщено в персональних кабінетах, тому вступники мають час подати заяви до завершення основного періоду.

• Перед поданням першої заяви вступникам, які мають право на спеціальні умови участі у вступній кампанії, потрібно переконатися, що відповідну категорію внесено до ЄДЕБО.

Актуальну інформацію про заяви, конкурсні пропозиції та перебіг вступної кампанії можна переглянути на сайті Вступ–2026.

У Кіровоградській обласній військовій адміністрації відбулася співбесіда з головою Новоукраїнської громади та начальником відділу освіти. У заході взяли участь представники департаменту освіти і науки ОВА, КОІППО ім. Сухомлинського та Кіровоградської МАН.
 
Основною метою зустрічі стало обговорення поточного стану освітньої сфери в громаді, а також визначення ключових проблем і перспектив її розвитку.
 
Під час зустрічі учасники визначили головні вектори роботи на найближчий період. Особливу увагу приділили оновленню дитячих садків, створенню академічного ліцею та облаштуванню сучасних навчальних зон. Паралельно розглянули критично важливі питання безпеки та інфраструктури: ремонт осередку Захисту України, протипожежного захисту.
 
За підсумками наради Новоукраїнській громаді рекомендовано:
– провести роботу по ліцензуванню кабінетів медичної сестри в закладах дошкільної освіти;
– організувати вивчення англійської мови в дошкільних групах;
– активізувати роботу із залучення учнів до конкурсів МАН шляхом створення наукового учнівського товариства;
– організувати роботу щодо залучення вчителів до участі в конкурсі "Вчитель  року";
– активізувати використання педагогічними працівниками платформи "Вектор"
– реалізувати проєкти будівництва укриття у ліцеї 8 та протипожежного захисту у ліцеях міста.
 
Попри всі виклики, Новоукраїнська громада продовжує активно розвивати освітній простір, створюючи безпечні та комфортні умови для дітей і педагогів.
 
#Департамент_освіти_і_науки_Кіровоградської_ОВА
#Освітній_Простір_Кіровоградщини

Постановою Верховної Ради України 22 липня 2025 року № 4558-IX установлено щорічно 28 липня відзначати День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Дату обрано на вшанування роковин трагедії в колишній Волноваській виправній колонії № 120 в окупованій Оленівці Донецької області, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили масове вбивство українських військовополонених, переважно оборонців Маріуполя, які за наказом українського військового командування вийшли із території заводу “Азовсталь” під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього теракту десятки українських захисників загинули, ще понад сотня зазнала поранень.

Полон є одним із найтяжчих проявів війни, адже саме в неволі люди нерідко зазнають катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права. За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні.

Жертвами російського полону стали не лише військовослужбовці та учасники добровольчих формувань. У неволі опинилися також цивільні особи – журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та жителі тимчасово окупованих територій, які не погодилися з окупацією або підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані, загинули внаслідок жорстокого поводження або досі вважаються зниклими безвісти. Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань.

Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою. Запровадження Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні має на меті гідне вшанування пам’яті українських військовослужбовців, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в боротьбі за незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської окупації, увічнення їхнього героїзму, громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, зміцнення патріотичних настроїв у суспільстві.
 
#Департамент_освіти_і_науки_Кіровоградської_ОВА
#Освітній_Простір_Кіровоградщини