12 серпня Україна відзначатиме День молоді – свято активних, талановитих прогресивних людей. Саме цього дня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, ухваленим у 1999 році, започатковано Міжнародний день молоді. В Україні цю дату відзначають з 2022 року, підкреслюючи належність нашої держави до європейського та світового молодіжного простору.

Українська молодь – вільна, смілива й відкрита до світу. Вона поділяє європейські цінності свободи, гідності, демократії та поваги до людини, водночас зберігає й розвиває власну національну ідентичність.

Молоді українці навчаються, працюють, волонтерять, розвивають громади, започатковують нові проєкти та своїми щоденними рішеннями наближають зміни на краще.

Віримо в молодь, яка не боїться мріяти, діяти й змінювати світ на краще.
Бо саме їй – створювати Україну майбутнього.

#Департамент_освіти_і_науки_Кіровоградської_ОВА
#Освітній_Простір_Кіровоградщини

Вихователька ДНЗ Кропивницького вийшла до фіналу престижного конкурсу Global Teacher Prize Ukraine 2026

Світлана Панченко - вихователька комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 «Світлячок» Кропивницької міської ради стала фіналісткою престижного конкурсу Global Teacher Prize Ukraine 2026, що реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та ЮНІСЕФ Україна, і увійшла до ТОП-25 найкращих педагогів України  у спеціальній номінації «Дошкілля».

Такий результат - це справжнє визнання професійної майстерності, педагогічного таланту, щоденної відданості дітям та щирої любові до своєї справи.

Вітаємо талановиту педагогиню Світлану Панченко із високим результатом, досягненню якого сприяв увесь колектив ЗДО № 18 «Світлячок»  постійною мотивацією, професійною підтримкою, фаховою допомогою та створенням сприятливого середовища для розвитку педагогічної майстерності, у якому кожен педагог має можливість зростати, реалізовувати свої ідеї та досягати високих результатів.

Пишаємося, що Кропивницький представляють педагоги, які створюють для дітей середовище довіри, розвитку й відкриттів, допомагають їм пізнавати світ, вірити у власні сили та роблять дошкільну освіту сучасною, гуманною і якісною.

Бажаємо Світлані Панченко професійного запалу, енергії, натхнення, яскравих ідей та заслуженої Перемоги у фіналі!

Кропивничани щиро радіють Вашому успіху та висловлюють слова подяки за гідну презентацію діяльності педагогічної спільноти Кропивницького!

#Освіта_Кропивницької_Громади
#Освіта_Простір_Кіровоградщини

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов щодо державних стандартів загальної середньої освіти. Рішення передбачає оновлення чотирьох державних стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.

Зміни мають узгодити нормативну базу із чинним законодавством, розширити автономію закладів освіти та забезпечити послідовний перехід до профільної середньої освіти з 2027 року.

Учні завершать навчання за тим стандартом, за яким розпочали

З 1 вересня 2027 року в Україні розпочнеться впровадження профільної середньої освіти. Водночас учні, які розпочали навчання до запровадження Нової української школи, зможуть продовжувати його за Державним стандартом 2011 року.

Завдяки цьому учні зможуть без змін завершити навчання за тією програмою, за якою його розпочали.

Закріплено українознавчий компонент для дітей за кордоном і на ТОТ

До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додано окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.

Це рішення закріплює на державному рівні можливість навчатися за програмами з українознавчими предметами для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованій території України.

Такі програми допомагають дітям зберігати зв’язок з українською системою освіти та водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами.

Детальніше про можливості навчання українських школярів за кордоном читайте тут: https://ukrainian.studies.mon.gov.ua/

Збільшено кількість годин на історію та громадянську освіту

У Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7–9 класах.

Упродовж цього циклу навчання сумарну кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані збільшено на дві години.

Оновлено норми щодо інклюзивності та безбар’єрності

Термінологію Державного стандарту базової середньої освіти приведено у відповідність до сучасного законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. 

Зокрема, оновлено термінологію, яка стосується учнів з особливими освітніми потребами. Акцент зміщується з опису медичного діагнозу дитини на визначення функціональних труднощів, з якими вона стикається під час навчання, а також необхідного рівня підтримки.

Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватиметься поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». 

Аналогічно оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими випадками, коли дитина потребує додаткової підтримки. 

Такий підхід дає змогу зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її медичним діагнозом. 

Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні навчальні плани для різних типів закладів освіти

Базові навчальні плани будуть спільними для академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Це має забезпечити єдині підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.

Для закладів спеціалізованої освіти запроваджують окремий базовий навчальний план

У Державному стандарті базової середньої освіти з'являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він передбачає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять. 

Щоб школи могли правильно організувати освітній процес з урахуванням усіх цих змін, впродовж серпня Міністерство освіти і науки України внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм. 

Нагадаємо, проєкт постанови було винесено на громадське обговорення і розміщено 25 березня 2026 року на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за посиланням. Пропозиції та зауваження до проєкту акта приймали до 9 квітня 2026 року.

У новий навчальний рік, який розпочнеться 1 вересня, система освіти входить із більшою кількістю укриттів, додатковими рішеннями для енергостійкості закладів, ресурсом для стабільної роботи в осінньо-зимовий період, а також необхідним фінансуванням для оплати праці вчителів і виплати студентських стипендій. Зокрема, з нового навчального року розпочнеться другий етап підвищення зарплат учителів, а студентські стипендії зростуть удвічі. 

Про ці та інші складникиі готовності системи освіти сьогодні розповів міністр освіти і науки Андрій Бутенко під час тематичної урядової наради під головуванням прем’єр-міністра України Сергія Корецького.

«До початку нового навчального року залишилися лічені тижні. Маємо зробити все, щоб 1 вересня діти змогли сісти за парти там, де це дозволяє безпекова ситуація. Попри війну, постійні російські атаки на заклади освіти, друкарні та навчальні матеріали, навчальний рік розпочнеться вчасно. Підготовка триває не лише до старту навчання, а й до осінньо-зимового періоду: облаштовуємо укриття, посилюємо енергостійкість закладів.  Також оновлюємо шкільний транспорт, забезпечуємо фінансування зарплат педагогів і студентських стипендій», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

Організаційна готовність

У новому навчальному році працюватиме мережа із 25 242 закладів освіти, для яких уже визначено формати організації освітнього процесу. Серед закладів дошкільної освіти 9 301 працюватиме очно, 1 210 — дистанційно, ще 1 111 — у змішаному форматі. Серед закладів загальної середньої освіти 8 424 працюватимуть очно, 1 306 — дистанційно, ще 2 211 — у змішаному форматі. Очікується, що цього року до перших класів підуть 243,3 тис. дітей. 

Одним із викликів підготовки залишається забезпечення підручниками. Унаслідок російських атак на видавництва було знищено приблизно 1 млн підручників, що може вплинути на темпи їхнього друку та доставлення. Нині робота триває у посиленому режимі: із запланованих 13,5 млн примірників 2,3 млн уже доставлено до закладів освіти, ще 3,7 млн — на етапі доставлення. МОН спільно з Інститутом модернізації змісту освіти та видавцями працює над тим, щоб якнайшвидше надолужити відставання та забезпечити учнів необхідними навчальними матеріалами. Там, де це потрібно, учні зможуть користуватися електронними версіями підручників.

З 1 вересня учні 1–11 класів будуть забезпечені безоплатним гарячим харчуванням. На це передбачено 7,3 млрд грн субвенції. Також у новому навчальному році 150 ліцеїв розпочнуть пілотування старшої профільної школи. Для пілоту підготовлено 97 модельних навчальних програм. 

Інфраструктурна готовність

На початок нового навчального року укриття облаштовано у 11 375 школах, що дає змогу охопити ними приблизно 80% дітей. Водночас триває будівництво та ремонт ще 113 укриттів. У закладах дошкільної освіти укриттями охоплено 82% дітей, також реалізується будівництво 18 підземних садочків за кошти державної субвенції. 

Для забезпечення доступу дітей до очного навчання продовжується оновлення шкільного транспорту. Нині працюють 7 522 шкільні автобуси, які забезпечують 95% наявної потреби та підвозять понад 367 тис. дітей. Додатково закуповується ще 610 автобусів, із яких 167 уже придбано. 

Окремий напрям підготовки — проходження осінньо-зимового періоду. Заклади освіти забезпечуються генераторами, сонячними панелями та накопичувачами енергії. На підвищення енергостійкості ще 500 закладів освіти спрямовано 1,2 млрд грн. 

Фінансова готовність

Фінансовий ресурс для початку нового навчального року забезпечено. На освітню субвенцію для закладів загальної середньої освіти передбачено 57,4 млрд грн, що забезпечує фінансування 465 тис. ставок педагогічних працівників. Також передбачено фінансування для закладів фахової передвищої та вищої освіти. 

З 1 вересня заробітна плата вчителів зросте на 20%. Удвічі збільшаться стипендії для студентів закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, а також продовжиться реалізація державних грантів на навчання. 

Окремі кошти передбачено для забезпечення стабільної роботи закладів освіти в осінньо-зимовий період.