Сильні і слабкі сторони дошкільної освіти в Україні, її доступність, навчання вихователів та сучасні педагогічні підходи до дошкілля. Про 
це йшлося під час вебінара «Дошкілля: шлях у майбутнє» – шостого заходу із серії «Якісна дошкільна освіта в Україні». Захід відбувся 23 лютого 2021 року, а його спікером став доктор педагогічних наук, професор Гентського університету Ян Пітерс.

«Діти, які не отримали доступ до якісної дошкільної освіти, часто не готові до початкової школи. Такий розрив у підготовці має тривалий негативний вплив на подальше навчання. Тому європейські країни приділяють все більше уваги розвитку саме дошкільної освіти, яка відіграє важливу роль у формуванні позитивного ставлення дітей до навчання. У 2014 році ЄС затвердив Рамки якості дошкільної освіти та догляду за дітьми, у яких йдеться про доступність, освітню програму, підготовку педагогів, моніторинг, оцінювання та управління закладами освіти. Підвищення якості кожного із цих напрямів допоможе дошкіллю стати кращим», – розповів Ян Пітерс.

Рекомендації щодо дошкілля спікер зміг надати за результатами дослідження «Підвищення якості дошкільної освіти та догляду за дітьми в Україні». Його провів сам Ян Пітерс у 2018-2019 рр. із використанням Європейської рамки якості дошкільної освіти та догляду за дітьми за підтримки представництва ЮНІСЕФ в Україні. Результати дослідження зосереджені на заходах, яких необхідно вжити для зміцнення системи компетенцій, що зрештою дасть змогу запровадити в системі освіти зміни, передбачені Законом України «Про дошкільну освіту».

Отже, першою рекомендацією є розширення доступу до якісної дошкільної освіти. «До 2030 року забезпечити всім дівчаткам і хлопчикам доступ до якісних систем розвитку, догляду та дошкільного навчання дітей молодшого віку, щоб вони були готові до здобуття початкової освіти», – так доктор Пітерс процитував одну з глобальних цілей сталого розвитку ООН. В Україні близько 75% дітей віком від 3 до 6 років відвідують дитсадки, а у сільській місцевості цей показник не сягає навіть 60%.

Це зумовлено нестачею місць у дитсадках у великих містах або ж навпаки – територіальною недоступністю в менших населених пунктах. Міністерство освіти і науки разом із засновниками закладів дошкільної освіти працюють над підвищенням доступності: минулоріч було створено понад 12 тисяч нових місць для дошкільнят, а також спрощено роботу й відкриття дитсадків завдяки змінам до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.

Ян Пітерс у своїй презентації також зосередився і на професійному розвитку педагогів. Він зазначив, що в Україні педагоги є кваліфікованими, а також продовжують навчання впродовж життя, що є ключовим показником якості. До того ж він зазначив, що навчання педагогів є не завжди актуальним для роботи в сучасних умовах, тому й рекомендував професійно розвивати педагогів з акцентом на наставництво в дусі ХХІ століття.

«Освітня програма має бути більше зосереджена на грі та формах природного навчання», – зазначив доктор Пітерс. Додаткова увага вільній грі, гнучкість освітньої програми, залученість батьків та сучасні інструменти навчання – це також необхідні елементи підвищення якості дошкільної освіти в Україні. Вагомим кроком для цього стало затвердження Базового компонента дошкільної освіти на початку 2021 року.

Важливим складником якісного дошкілля є постійний моніторинг та оцінювання. Інструментом для цього в Україні стане міжнародна методика ECERS-3. За словами Яна Пітерса, ця методика – науковий інструмент, який оцінює всю систему дошкільної освіти відповідно до міжнародних стандартів та дозволяє розробити систему моніторингу для самооцінювання дитсадків. ECERS-3 зосереджується на умовах для індивідуального розвитку конкретної дитини, а не на знеособлених показниках.

Із відеозаписом вебінара можна ознайомитися за посиланням.

Серія вебінарів організована Міністерством освіти і науки України та Українським інститутом розвитку освіти у партнерстві з Командою підтримки реформ МОН. Заходи створено за підтримки ЮНІСЕФ Україна та проєкту «Підтримка реформи дошкільної освіти в Україні», що реалізується в межах Програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа» Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» та Європейським центром ім. Вергеланда.

Заходи організовано за участю Команди підтримки реформ МОН у межах проєкту «Українська архітектура реформ». Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).

Нагадаємо, Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет наголосив, що дошкільна освіта має бути територіально доступною.

Проект «Літня школа для майбутніх вчителів «Teacher Power» освітянської громадської організації «НОВІ», яку очолює директор Благовіщенського НВК №2 Олександр Чучаєв, отримав грантову підтримку Українського культурного фонду. Про це повідомила директорка департаменту освіти і науки Кіровоградської ОДА Ельза Лещенко.
  «Олександр Чучаєв увійшов у ТОП-10 вчителів Укpaїни зa веpсією нaціонaльної пpемії Global Teacher Prize Ukraine у 2020 році та є головою освітянської громадської організації, до складу якої входять фіналісти національної премії Global Teacher Prize Ukraine-2017. Олександр звернув увагу на важливий та необхідний аспект підготовки якісного, конкурентоспроможного молодого вчителя», – зазначила Ельза Лещенко.
  Зі слів автора проекту Олександра Чучаєва, літня школа майбутніх вчителів «Teacher Power» може стати майданчиком для орієнтації студентів у сучасному світі педагогічної професії.
  «Це платформа для здобуття необхідних професійних компетентностей та ціннісних орієнтацій для майбутніх педагогів. Вона покликана не лише розвивати навички роботи з учнями, а й формувати громадянську, здоров'язбережувальну, підприємницьку та інші компетентності», – зазначив Олександр Чучаєв. Він додав, проект пройшов до фінальної частини грантової освітньої програми Українського культурного фонду й претендує на отримання фінансування для його реалізації.
  Максимальна сума гранту – 700 тисяч гривень. Наразі проект перебуває на стадії розрахунку вартості. До співфінансування зможуть долучитися меценати.
Зі слів директора Благовіщенського НВК №2, освітня програма Літньої школи передбачає залучення 50 найбільш вмотивованих стати вчителем студентів із усіх регіонів України.
З ними проведуть семиденні інтенсиви з методики викладання предметів, тайм-менеджменту, роботи в онлайн, тощо.

Щонайменше два тижні залишилося до завершення реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2021 року.  Наразі для участі в ЗНО й державній підсумковій атестації зареєстровано 149 540 осіб, які обрали 611 220 тестувань. 

Найпопулярнішими предметами у здобувачів освіти є математика, цей навчальний предмет обрали  117 811 осіб, історія України – 115 707 осіб, а також українська мова і література – 102 371 особа (46 077 осіб зареєструвалися для участі в тестуванні з української мови). Традиційно популярними є також географія (70 847 осіб), англійська мова (61 985 осіб) і біологія (48 795 осіб).

Звертаємо увагу осіб, які надіслали реєстраційні документи, на те, що підтвердженням факту реєстрації для участі в ЗНО є Сертифікат, який особа отримує в індивідуальному конверті разом із реєстраційним повідомленням. Якщо особа ще не отримала такого документа, слід перевірити стан опрацювання реєстраційних документів за допомогою спеціального сервісу.

Якщо особа вже має Сертифікат ЗНО, однак виявила помилку в деяких персональних даних, то може внести необхідні зміни до 5 березня 2021 року, скориставшись спеціальним сервісом «Внести зміни».

Основна сесія ЗНО проходитиме з 21 травня, коли відбудеться тестування з хімії, до 15 червня (тестування з географії). 

Про всі деталі цьогорічного ЗНО можна дізнатися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. 

Нагадаємо, Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет наголосив, що зовнішнє незалежне оцінювання є основним інструментом якісного та неупередженого вступу до закладів вищої освіти України.

МОН продовжує надавати роз’яснення щодо затвердженої наказом МОН типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», заклад освіти розробляє свою освітню програму на основі типової освітньої програми.
    Освітня програма закладу освіти має містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону, на основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план.
У річному навчальному плані конкретизується:
перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення;
перелік вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів;
кількість навчальних годин на тиждень.
    Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону, структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом.
    Відтак розклад уроків складається закладом освіти самостійно на підставі річного навчального плану, що був розроблений педагогічною радою закладу освіти і затверджений керівником закладу освіти.
Зазначимо, що типова освітня програма розроблена з метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах із 2022 року.
    Нагадаємо, відповідно до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти навчальне навантаження учнів не збільшується, а заклад освіти може самостійно схвалювати рішення щодо предметів етичного спрямування.

Джерело: МОН