Міністерство освіти і науки України рекомендує загальноосвітнім, професійно-технічним та вищим навчальним закладам 18 – 22 січня 2016 року провести Урок Соборності «Єднання заради Незалежності». Про це йдеться у листі Міністерства від 11.01.2016 № 1/9-5 «Щодо відзначення Дня Соборності України».

Урок «Єднання заради Незалежності» та інші тематичні заходи до Дня Соборності проводиться у навчальних закладах України з метою виховання в учнів почуття патріотизму і гордості, донесення ідеї соборності, єдності та суверенності держави, що є головною умовою розвитку незалежної України. Нагадаємо, що 30 грудня 2015 року Президент України підписав Указ № 731 «Про відзначення у 2016 році Дня Соборності України».

На допомогу вчителям і викладачам навчальних закладів у проведенні уроку та інших заходів до Дня Соборності Український інститут національної пам’яті розробив методичні рекомендації.

Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів

Відзначати День Соборності України рекомендуємо на рівні районних (міських) методичних кабінетів (центрів), навчальних закладів, кількох паралельних класів, окремих класів. Водночас звертаємо увагу на те, що під час організації Уроку Соборності вчителям важливо враховувати вікові особливості учнів, технічне забезпечення класів тощо. Ці матеріали можуть бути використані також при вивченні тем з історії України 10 класу: “Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції”, “Українська державність в 1917 – 1921 рр.”; 11 класу: “Україна в умовах незалежності (від 1991 року до сьогодення)”.

Орієнтовний період проведення – з 19 до 22 січня 2016 року.

У початковій школі (3 – 4 класи) в рамках курсу “Я і Україна” радимо у цікавій формі розповісти про події Української революції 1917 – 1921 років, видатних державних діячів: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Петрушевича та інших. Наводячи зрозумілі приклади, дітям варто пояснити, що таке незалежність держави, соборність та єдність. Уроки бажано проводити із музичним супроводом, читанням художньої дитячої літератури, відповідним оформленням приміщення з використанням національної символіки.

У середній школі (5 – 9 класи) під час проведення Уроку Соборності з урахуванням віку школярів учителю варто звернути увагу на висвітлення таких подій, як утворення Української Центральної Ради, проголошення УНР і ЗУНР, підписання й історичне значення ІV Універсалу Центральної Ради, урочисте проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР.

Також рекомендуємо акцентувати на військово-політичній і культурно-просвітницькій діяльності легіону Українських Січових Стрільців – збройної формації, яка сприяла об’єднанню українських земель в єдину державу; проблемі єдності української держави на різних етапах її розвитку, соборності як умови незалежності та суверенності.

У старшій школі (10 – 11 класи) Урок Соборності повинен мати інтегрований, науково-практичний, аналітичний та узагальнюючий характер.

Зокрема, пропонуємо для учнів 9 – 11 класів такі форми проведення Уроку Соборності “Єднання заради Незалежності”:

–   заходи просвітницького характеру із залученням науковців з цієї проблематики, громадських і політичних діячів: семінари, круглі столи, лекції-презентації на тему першої незалежності та Соборності України. Наприклад, “Твоєю силою, волею, словом…”, “Незалежність починається з тебе”, “Без Соборності немає незалежності”, “Разом з власної волі з 1919-го”, “Українська революція та перша незалежність”, “Злилися воєдино однині…”.

–   ділові ігри, вікторини, диспути, брейн-ринги, обговорення, ток-шоу “Єднання заради Незалежності”;

–   відеоурок з подальшим обговоренням “Шлях до незалежності”, “Разом з власної волі з 1919-го” (див. додаток 1);

–   екскурсії (в тому числі – віртуальні) до музеїв, місць пам’яті, пов’язаних із подіями Української революції, бібліотек; відвідання тематичних виставок;

–   конкурси наукових проектів, регіональних і краєзнавчих презентацій з історії української державності “У боротьбі за незалежність” (акцію започаткувати та розпочати її проведення до Дня Соборності, а завершити і підбити підсумки до Дня незалежності України).

Наголошуючи, що Урок Соборності проходитиме в рамках Року Державності України та розпочинатиме низку заходів, важливо донести до учнів, що події 22 січня, як і тепер, відбувалися в умовах воєнної агресії Росії щодо України. У той час за несприятливих умов українці спромоглися створити єдину національну державу. Тому в ході Уроку Соборності “Єднання заради Незалежності” радимо особливу увагу приділити таким питанням:

●    УНР – перша українська держава у ХХ столітті, а 24 серпня 1991 року фактично відбулося відновлення незалежності;

●    УНР першою серед нових держав у Східній Європі проголосила незалежність – раніше, ніж три країни Балтії, Польща та Чехія;

●    проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичне явище об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є підставою для відліку історії новітнього українського державотворення;

●      українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок “гібридної війни”, ознакам якої є невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських псевдореспублік і підтримка антиукраїнських повстанських рухів.

Слід зазначити, що 22 січня – одна з найважливіших історичних дат для України. Цього дня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки, а у 1919 році, вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну державу.

                                                                                                                                                                                       Інформує МОН України

У зв’язку з оголошенням у школах про введення карантину діти залишаються  вдома. Добре, якщо є бабусі, сусідки, знайомі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема? Чим зайняти дітей, коли вони вдома самі?

Сам у квартирі – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання  уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер, і планшет тощо. Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин.

• Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами.  Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири.
• Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама.
• Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити.
• Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою.
• Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати.  І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу.

Розплануйте разом із дитиною її день. Зазначте час, коли вона має пообідати, коли зробити домашні завдання, коли гратиме в комп’ютерні ігри, і що саме має обов’язково виконати по дому. Так ви зможете навчити дитину планувати свій час і любити порядок.

Десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь їхній кар’єрі. Згідно з дослідженням Марті Россмана, почесного професора університету Міннесоти, якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною.

Що саме може виконати дитина з хатньої роботи?

• прибирати в квартирі: пилососити, підмітати, мити підлогу, витирати пил;
• розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг вішати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни);
• стежити за станом свого взуття, мити його в разі необхідності, завжди ставити на місце;
• поливати квіти;
• піклуватися про домашнього улюбленця: мити, витирати лапи, міняти вміст лотків;
• застеляти своє ліжко;
• мити посуд і розкладати його;
• накривати на стіл і протирати стіл після їжі;
• допомагати батькам із приготуванням основних страв: натерти на тертці моркву, порізати цибулю, почистити картоплю, налити в каструлю та поставити на вогонь воду для супу або макаронів, зварити яйця;
• розсортувати і випрати в пральній машині одяг, розвісити прання тощо.

                                                                                                                                              Освітній портал “Педагогічна преса”

В Україні спостерігається значне підвищення рівня захворюваності на грип, близьке до епідемічного. МОЗ України наголошує на необхідності дотримання заходів задля запобігання зараження грипом та в разі захворювання. 

Як можна заразитися вірусом грипу?

Від іншої хворої людини – повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані ближче 2-х метрів).

– підвищення температури тіла – різке підвищення температури тіла більше 38°С без інших супроводжуючих симптомів уже може свідчити про появу грипу;

– головний біль;

– біль у м’язах, біль у горлі;

– кашель, нежить;

– закладення носа;

– в окремих випадках — блювота і понос.

 Особливо небезпечним грип є для представників груп ризику!

Медичні групи ризику:

– діти до 5 років (особливо – діти до 2-х років);

– вагітні жінки;

– люди віком від 65 років;

– люди з надмірною вагою;

– хворі на діабет;

– хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;

– хворі на хронічні захворювання легенів;

– люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями.

Професійні групи ризику:

– медичні працівники;

– вчителі й вихователі;

– продавці;

– водії громадського транспорту;

– усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У разі появи небезпечних симптомів усім, а зокрема представникам груп ризику, треба неодмінно звернутися до лікувального закладу, пройти обстеження та в разі необхідності отримати лікування протягом перших двох діб із часу появи симптомів грипу. Вагітні жінки мають викликати свого лікуючого лікаря або сімейного лікаря телефоном.

 Вакцинація: найефективніший засіб захисту!

Особливо необхідною вакцинація проти грипу є для представників груп ризику! Найкращий час для проведення вакцинації – напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж усього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу. Вакцинація показана лише за рекомендацією лікаря та проводиться лише в лікувальному закладі.

Як запобігти зараженню грипом?

– уникати контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;

– обмежити відвідини місць великого скупчення людей;

– часто провітрювати приміщення;

– часто мити руки з милом;

– не торкатися очей, носа або рота немитими руками;

– прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку одразу ж після використання треба викинути;

– якщо у людини наявні симптоми грипу, необхідно триматися від неї на відстані не менше двох метрів;

– повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми.

МОЗ України закликає кожного громадянина поставитися відповідально до власного здоров`я і дотримуватись правил поведінки в період підвищення рівня захворюваності на грип.

                                                                                                                                                                                                 Прес-служба МОЗ України

9-10 січня 2016 року проведено ІІІ етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

На обласний етап конкурсу надійшло 94 роботи. За результатами ІІІ (обласного) етапу та на підставі рішення журі переможцями визначено 28. Учнівські роботи вирізняються досконалою формою, глибоким змістом, активною життєвою позицією. Конкурсанти продемонстрували власні літературні таланти, виявили в собі справжніх майстрів слова.

Список переможців ІІІ (обласного) етапу VІ Міжнародногомовно-літературного  конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка