Про це повідомила начальник відділу освіти Новгородківської райдержадміністрації Лідія Остапчук на засіданні обласної експертної групи з підготовки проекту перспективного плану створення на Кіровоградщині освітніх округів, що відбулося під керівництвом першого заступника голови облдержадміністрації Сергія Коваленка. За її словами, два навчально-виховних об’єднання будуть створені на базі двох опорних шкіл у Новгородці (до першого з них ввійдуть, за прогнозами, 3 нинішні школи та 582 учні, до другого – 7 шкіл та 569 учнів), ще одне НВО матиме "центральну " школу у Верблюжці і об’єднуватиме три загальноосвітні навчальні заклади (у цьому селі та двох сусідніх – Спасовому і Петрокорбівці).

У районі передбачають, що одночасно створити три навчально-виховних об’єднання буде проблематично, тому планують, що з 1 вересня наступного навчального року почнуть функціонувати два – Новгородківське № 1 та Верблюзьке (як зазначила Лідія Остапчук, з вірогідністю до 90%), а через рік – з початку 2017/2018 навчального року – запрацює та стане юридично повносправним і третє (ще одне Новгородківське) НВО.

Причина такого двоетапного реформування мережі шкільних закладів району пов’язана з тим, що, як зазначалося на засіданні експертної групи, необхідно "підправити певні ділянки доріг" та придбати шкільні автобуси. Нинішнього року район на умовах співфінансування (50%/50%) один автобус замовив, наступного року планує купити ще два. Це важливо, оскільки до новостворених НВО учні підвозитимуться з різних сіл і вони повинні мати стовідсоткову можливість добратися до своєї нової школи.

Майбутня модернізація в освітній мережі торкнеться й такого непростого питання як можливе вивільнення педпрацівників у реформованих загальноосвітніх навчальних закладах. Хто і де буде працевлаштований, чим займатимуться вчителі-пенсіонери, котрі мають великий досвід і ним аж ніяк не можна знехтувати, вже зараз думають у райдержадміністрації та районній раді (на засідання експертної групи приїхали їхні керівники Андрій Кочерга та Олександр Горбенко). До вирішення питання, як наголосила керівник районного відділу освіти, підключені також голови сільських рад, дирекції шкіл, учительські колективи, батьківська громадськість.

Щодо безпосередньої роботи з батьками, які самі вирішуватимуть, де навчатимуться їхні діти – чи в опорній школі, котра матиме потужну навчально-виховну базу і до якої треба їздити, чи в нижчій за рангом з, відповідно, меншими можливостями, але за місцем проживання (і від цього рішення залежатиме рівень отриманих дітьми знань, а значить, в перспективі, й їхнє майбутнє), то, як зазначила Лідія Остапчук, у ході роботи з батьками основний акцент робиться на двох аспектах. Перше – високу якість освіти можна здобути лише у навчально-виховному комплексі, де є для цього відповідна база, відповідні можливості, є відповідна спеціалізація. Друге – дитина, яка навчається в малокомплектній школі (часто за індивідуальною формою навчання) не просто не отримує високий, або хоча б належний, рівень знань, втрачаючи можливість їх здобути, вона ще й не соціалізована, бо як можна привчати до колективної роботи, колективного співіснування (а без цього в подальшому житті ніяк) дітей, де в класі 1-2 учні.

Тому, безумовно, робота з батьками є важливою, вона постійно ведеться, аби батьки самі усвідомили, що саме від прийнятого ними рішення залежить майбутнє їхньої дитини.

– Ми говоримо з вами однією мовою, і це дуже приємно, – зазначив перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко. – Але ще раз хочу підкреслити. В процесі модернізації не закривається жодна школа. Ми проводимо таку модернізацію з переконанням, що в центрі уваги стоїть дитина, що все робиться заради неї – її освіти, а, значить, її майбутнього.

Не є головним чинником у даній ситуації і гроші. Коштів на місцевому рівні, у зв’язку з перевиконанням бюджетів, достатньо для того, щоб дофінансовувати малонаповнені школи до визначеного нормативами обсягу. Але хіба вирішить таке дофінансування проблему якості навчання, чи підніме його до високого рівня?

– Усе це, – наголосив Сергій Коваленко, – треба роз’яснювати батькам. Тому що вони проголосують своїми заявами за те, в якій школі буде навчатися їхня дитина. Впевнений, що батьки бажають своїм дітям добра.

Також перший заступник голови облдержадміністрації зазначив, що для проживання сільських дітей, котрі приїжджатимуть на навчання до котроїсь із новгородківських опорних шкіл, можна використати гуртожиток місцевого профтехучилища, аби діти жили тут протягом тижня і їхали додому лише на вихідні. Це набагато простіше – забезпечити для таких учнів вихователя та відповідне харчування, аніж возити одну-дві дитини на далекі відстані. Крім того, в такому разі дитина матиме час не лише на навчання, а й на гурткову роботу, інші можливості, які може надати позашкільна освіта.

А більш детально про структуру кожного із 7 НВО інформувала начальник районного відділу освіти Тамара Тарасенко. Так, за її словами в самій Новоукраїнці буде створено 3 НВО, зокрема навчально-виховне об'єднання із опорною школою №6, до якого ввійдуть Новоукраїнські ЗОШ №3 та №1; Новоукраїнське НВО з опорною школою №8, у складі якого будуть також Новоукраїнська ЗОШ №4, Воронівська та Мар'янопільська школи. Абсолютно самостійної структурною одиницею залишається працювати Новоукраїнська гімназія №7. Дві опорні школи однієї територіальної громади стануть основою для Рівнянських навчально-виховних об'єднань, одне з яких об'єднає Рівнянські ЗОШ №5 і №7, Приютівську та Кропивницьку школи, інше – Рівнянську школу №2, Григорівську, Шишкінську та Ганнівську школи. Іще три навчально-виховні об'єднання матимуть такий склад: Глодоське НВО – Глодоська, Новомиколаївська, Петрівська, Фурманівська школи; Іванівське НВО – Іванівська, Диминська, Семенастівська, Захарівська школи; Комишуватське НВО – Комишуватьска, Малопомічнянська, Новоєгорівська та Помічнянська школи.

У складі практично кожного НВО, районна влада планує понижувати ступінь окремих шкіл. Перший заступник голови ОДА на цю пропозицію порадив не вдаватися до таких радикальних кроків – комплектність шкіл з часом може змінюватись, що впливатиме і на їхній ступінь, відтак дирекція НВО разом з педколективом вправі буде вирішувати за ситуацією кількість класів у певних школах. Сергій Коваленко наголосив, що створення єдиного освітнього округу і на конкретному прикладі Новоукраїнського району – створення 7 НВО не повинно вести за собою закриття шкіл. В кожній із них мають працювати всі ті класи, що й раніше, а після вирішення питання із підвезенням, на базі конкретного навчального закладу виникне ресурс для гурткової роботи.

Наразі завдання №1 для місцевої влади – юридичне оформлення 7 НВО. Перехід до більш практичної роботи цих об'єднань буде можливий після вирішення питання із підвезенням дітей. В цьому плані серйозні завдання постають перед дорожниками, щодо ремонту доріг. Районній владі потрібно вирішити і потреба у 8 шкільних автобусах.

Іще одна важлива тема, що обговорювалася під час засідання – кадрове питання. Сергій Коваленко наголошує в процесі об'єднання районна влада має уникнути звільнення педпрацівників. Наразі за прогнозами під час створення НВО в Новоукраїнському районі будуть вивільнені 21 педпрацівник. Як зазначила Тамара Тарасенко, 11 із них буде запропоновано нове місце роботи за фахом в опорних школах, решта 10 отримають години з гурткової роботи.

Іще одна порада від першого заступника голови ОДА називати НВО не за порядковим номером, а присвоювати їм власні імена, за зразком європейських навчальних закладів. "Школа повинна мати не номер, а ім'я, своє обличчя. Навчальні заклади можна називати на честь видатних земляків, героїв АТО, з прив’язкою до географічних назв", - прокоментував Сергій Коваленко.

В облдержадміністрації відбулось засідання обласної тристоронньої соціально-економічної ради. Розпочалось засідання ротацією голови ради, яку до цього очолював голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко. Наразі головою обласної тристоронньої соціально-економічної ради обрано Максима Баланенка, голову Федерації профспілок області.

А ключове питання, яке рада розглянула сьогодні, стосувалось стану та перспектив підготовки кадрів робітничих професій в області.

Як зауважив голова ОДА Сергій Кузьменко, питання професійно-технічної освіти має велике значення, оскільки стосується забезпечення робітничими кадрами різних галузей господарювання. Згадав він і про реформування системи в цілому, де виконавчої влади на місцях стосується фінансовий бік процесу. І перед місцевим самоврядуванням постає завдання активніше брати участь у фінансуванні закладів галузі професійної освіти. Як зауважив Сергій Кузьменко, ставлення влади на місцях до змін у фінансуванні професійно-технічних навчальних закладів, що лягає на рівень місцевих бюджетів, неоднозначне. Відтак, Верховна Рада України прийняла зміни до бюджету, згідно з якими професійна освіта може розраховувати на фінансову підтримку з держбюджету. Однак певні заперечення з цього приводу має Міністерство фінансів. Наразі це питання не вирішено.

Що ж стосується професійно-технічної освіти області, Сергій Кузьменко охарактеризував головні позитивні напрацювання. За його словами, із 3200 минулорічних випускників ПТНЗ 2849 були надані перші робочі місця, що становить 89,2% від їх загальної кількості. Сергій Кузьменко наголошує, що розподіл випускників, забезпечення їх першим робочим місцем має стабільний характер протягом останніх 10 років.

Це також доводять і показники працевлаштування слухачів, які пройшли професійне навчання за направленням обласної служби зайнятості, що зросли з 91,5% в 2013 році до 95,8% в 2015 році.

Разом з цим, голова ОДА виділив і нагальне завдання по галузі: у процесі реформи професійно-технічної освіти виникає потреба кардинального перегляду ситуації на ринку праці між замовником-роботодавцем і закладами, які готують робітничі кадри.

Більш детально про стан справ в галузі і перспективи її реформування інформував начальник управління освіти, науки, молоді та спорту ОДА Володимир Таборанський. Він повідомив, що в області працюють 24 ПТНЗ: 2 – вищих, які готують молодших спеціалістів, 9 ліцеїв, 11 ПТУ і 2 навчальних центри при установах виконання покарань. Розраховані ці заклади на 13615 навчальних місць, нині там навчаються 7185 осіб, показник наповнюваності – 53%. Зрозуміло, що цей показник не надто високий, тому є нагальна потреба змін в системі в цілому. Однак, як зауважив Володимир Таборанський, зміни в галузі відбуваються дуже повільно, оскільки всі повноваження належать профільному Міністерству. "Лише коли ПТНЗ будуть передані на обласний рівень, можна буде формувати мережу, якої й потребує область", - зазначив Володимир Таборанський.

Наразі обласне управління освіти розробило план укрупнення і створення багатопрофільних та профільних центрів професійної освіти, згідно з яким в області мають запрацювати 13 таких центрів. Володимир Таборанський детально розповів про розроблений план. Так, за його словами, планується, що у Кіровограді після об'єднання 6 ПТНЗ запрацюють 4 профільні центри професійної освіти. Об'єднання чекає на ПТНЗ Олександрії та Знам'янки, наразі в цих містах по 2 заклади. В західній частині області планують об'єднати Гайворонський ліцей і ПТУ із Ульяновським училищем із центром у Гайвороні. До Піщанобрідського ліцею (Добровеличківський район) приєднають ПТУ селища Торговиця (Новоархангельський район). Олександрівську філію Кіровоградського ПТНЗ разом із Капітанівським училищем (Новомиргородський район) приєднають до Маловисківського ПТУ. Окремо працюватиме Новгородківське і Бобринецьке ПТУ, які вже обслуговують сусідні із ними райони, де навчальних закладів відповідного спрямування немає. Об’єднавчі зміни не торкнуться Новоукраїнського ПТУ через його специфіку роботи - тут є спеціальні групи для дітей із вадами розвитку.

Володимир Таборанський наголосив, що об'єднання і укрупнення ПТНЗ аж ніяк не означає їхнього закриття, зміняться лише управлінські підходи в роботі закладів, педагогічний колектив й учні постраждати від реформи не повинні.

Про реформу в галузі професійно-технічної освіти говорив і голова Федерації профспілок області Максим Баланенко.

Окрім цього, про якість підготовки робітничих кадрів своїми думками під час засідання ради поділився голова правління Кіровоградського обласного об’єднання організацій роботодавців Павло Штутман.

Про це заявила у ході засідання обласної експертної групи з підготовки проекту перспективного плану створення на Кіровоградщині освітніх округів, що відбулося під керівництвом першого заступника голови облдержадміністрації Сергія Коваленка, начальник відділу освіти Долинської райдержадміністрації Оксана Гадірова. Тоді це були методичні об’єднання на базі сильних шкіл, які тепер стануть опорними школами навчально-виховних об’єднань у рамках районного освітнього округу.

Презентував напрацьовані за участі районної влади, депутатського корпусу, органів місцевого самоврядування пропозиції щодо його створення перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Омельченко. Він повідомив, що на сьогодні мережа загальноосвітніх навчальних закладів району включає загалом 22 школи (різних ступенів та форм), в яких навчаються 3287 учнів і працюють 414 педагогів.

На базі нинішніх ЗНЗ планується створити один освітній округ, до якого ввійдуть Долинське НВО № 1 (із загальною чисельністю 1099 учнів), Долинське НВО № 2 (1365 учнів), Гурівське НВО (460 школярів) та Молодіжненське НВО (333 учні).

За словами Сергія Омельченка, в результаті майбутньої модернізації шкільної мережі району жоден педагог працездатного віку не залишиться без роботи. Щодо вчителів-пенсіонерів, то, враховуючи їхній великий досвід, вони, за бажанням, залучатимуться до позашкільної роботи, яка теж дуже важлива, оскільки допомагає розвивати в дитині її природні таланти та здібності.

Обрахунки свідчать, що потребуватимуть підвезення до опорних шкіл у загальній чисельності 534 учні та 65 педагогів. На даний час підвезення дітей і вчителів здійснюється 11 шкільними автобусами, надалі необхідно придбати ще один. Окрім того, потребує ремонту 46 кілометрів автомобільних доріг, зокрема між селами Пишне та Гурівка, між селами Марфівка, Катеринівка, Новогригорівка Друга та містом Долинська.

Щодо власне, самих навчально-виховних об’єднань, то керівник райдержадміністрації детально поінформував, яка школа в кожному об’єднанні буде опорною, скільки навчальних закладів та які ввійдуть до його складу, скільки учнів планується в кожному з НВО, а також уточнив, що мова йде про загальну чисельність, однак це не означає, що весь контингент навчатиметься в "центральній" школі (для майбутнього Долинського НВО № 1 такою школою стане Долинська ЗШ 1-3 ступенів № 4, для Долинського НВО № 2 – Долинська гімназія – ЗШ 1-3 ступенів № 3, для Гурівського НВО – Гурівська ЗШ 1-3 ступенів, Молодіжненського НВО – Молодіжненська ЗШ 1-3 ступенів).

Звісно, що основну частину учнів із приєднаних ЗНЗ, які приїжджатимуть на навчання до опорних шкіл, складатимуть десяти- та одинадцятикласники. Разом з тим, серед них можуть бути й учні інших класів. Таких випадків, як розповіла голова районної ради Ірина Бондаренко, немало вже сьогодні. Коли батьки, дбаючи про якісну шкільну освіту для своїх дітей, що дасть можливість їм вступити до вишу та мати гідне майбутнє, наймають вскладчину транспорт, аби діти із сіл (мова, зокрема, йде про Федоро-Шулічине, Олександрівку, Новогригорівку Другу, Богданівку), починаючи вже з 5 класу, їздили на навчання до Долинської – у третю чи четверту школу, які мають високу репутацію і авторитет, адже тут працюють висококласні педагоги, є сучасне мультимедійне обладнання, комп’ютерні класи, а значить є можливість отримати гарні знання.

Під час інформування про чисельність учнів у майбутніх навчально-виховних об’єднаннях, зокрема, коли мова зайшла про Долинське НВО № 1, котре, за прогнозами, має нараховувати 1099 учнів, перший заступник голови ОДА Сергій Коваленко поцікавився: а чи не краще було б зробити у даному випадку, зважаючи на таку велику кількість школярів, два навчально-виховні об’єднання – одне на базі уже згадуваної Долинської ЗШ 1-3 ступенів № 4, друге – на базі іншої школи. Адже велика кількість учнів – це досить складно для навчально-виховного процесу, адже школа має бути "керована". Тобто, образно кажучи, керівник школи має знати кожну дитину в обличчя, знати по імені, знати проблеми її сім’ї. Як відомо, Міністерство освіти і науки рекомендує оптимальну чисельність до 400 учнів. Ця рекомендація виникла, мабуть же, не на порожньому місці.

– Ми теж спочатку планували 5 навчально-виховних об’єднань, – зазначила начальник відділу освіти РДА Оксана Гадірова. – Але коли пішов процес обговорення, коли ми почали більш предметно працювати як з педагогічною спільнотою, так і з депутатським корпусом, із сільськими головами, з батьківською громадськістю, все одно в результаті, зважаючи на їхні думки і побажання, вийшли на 4 об’єднання. Багато батьків дійсно хочуть, аби їхні діти навчалися у третій чи четвертій школах, знаючи, що там дають міцні знання і є гарна матеріально-технічна база.

Щодо того, чи не буде затісно в шкільному приміщенні при великій чисельності учнів, Оксана Гадірова повідомила, що за потужністю Долинські ЗШ № 3 та № 4 розраховані на 1700-1800 дітей. Зокрема, у 2000 році в 4-й школі, де на той час вона була директором, навчалися 1200 учнів, нині їх 698.

Окрім того, голова районної ради Ірина Бондаренко звернула увагу й на такий немаловажний аспект. Після час розмов на кущових нарадах із головами сільських рад, які висловлюють бажання, аби діти 10-11 класів з їхніх територіальних громад навчалися саме в цих двох школах, їм висловлюється зустрічна пропозиція долучитися коштами місцевих бюджетів до ремонту приміщень цих навчальних закладів. Зокрема термінового ремонту потребує дах, адже в дощі заливає верхні поверхи, спортивний зал. Зараз на рівні районних органів влади відпрацьовується питання щодо залучення субвенції із сільських територій для спільного фінансування ремонтних робіт. Сільські голови, як зазначила Ірина Бондаренко, "починають думати над цим питанням".

Сергій Коваленко вислухав зауваження та пропозиції членів обласної експертної групи щодо проекту модернізації шкільної мережі, запропонованого долинською районною владою, а також порадив представникам району прибрати з майбутніх Долинських НВО нумерацію, присвоївши їм ім’я, приміром, видатного земляка. Це набагато краще і почесніше, адже навчальний заклад, на його думку, повинен мати саме ім’я, а не просто порядковий номер.