Де ваша дитина зможе продовжити навчання після 9 класу? Які профілі можна буде обрати в академічних ліцеях? Де вже працюють пілотні ліцеї старшої профільної школи, а де вони зʼявляться незабаром? Відповіді на ці питання тепер можна знайти на оновленому сайті “Реформа старшої школи: Профільна”.

Сайт та карта мережі закладів освіти створені Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії.

Батьки та учні можуть обрати свою область і територіальну громаду, переглянути заклади освіти, їхній статус та дізнатися, чи входить конкретний заклад до мережі пілотних ліцеїв. Також на сайті зібрана інформація про те, як працюватимуть академічні ліцеї, які профілі та предмети зможуть обирати учні та як буде організована доступність освіти. 

«Україна перейшла до реалізації третього етапу реформи Нової української школи —  впровадження старшої профільної школи. Підлітковий вік — це час, коли дитина пробує себе, відкриває власні інтереси та починає замислюватися про майбутнє, тому важливо дати їй можливість обирати, пробувати різні напрями та поступово визначатися з подальшим шляхом. 

Ми прагнемо, щоб українська освіта була якісною, сучасною та не поступалася європейській. Для цього держава комплексно інвестує в умови, у яких навчатимуться діти: безпечні укриття, шкільні автобуси та доступні маршрути до ліцеїв, сучасні освітні простори й обладнання, професійний розвиток учителів, оновлення змісту освіти та навчальних матеріалів. Усе це — важливі елементи, щоб усі учні мали доступ до якісної освіти та можливість розвиватися відповідно до своїх здібностей і планів на майбутнє», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.

Що зміниться?

З вересня 2027 реформа старшої профільної школи запрацює на національному рівні. Після 9 класу учні зможуть обрати подальший освітній шлях: продовжити навчання в академічному ліцеї, обравши профіль відповідно до своїх інтересів, або здобувати освіту в професійному коледжі.

В академічному ліцеї учні навчатимуться у 10–12 класах і зможуть обирати один із профілів у межах трьох освітніх кластерів — STEM, мовно-літературного або соціально-гуманітарного. Профільне навчання передбачатиме поглиблене вивчення профільних предметів та інтегрованих курсів, а також можливість обирати додаткові дисципліни й курси поза профілем. Так учні зможуть більше часу приділяти тому, що відповідає їхнім інтересам, сильним сторонам і планам на майбутнє.

Вибір профілю не має бути раптовим остаточним рішенням у 10-тому класі. Підготовка до вибору починатиметься ще в базовій школі, адже у 5–9 класах розвиватимуть профорієнтацію, щоб учні могли краще зрозуміти свої інтереси, сильні сторони та можливості. 10 клас буде адаптаційним: учні зможуть краще зрозуміти, чи відповідає обраний профіль їхнім інтересам, і за потреби змінити його. Надалі кількість часу на вибіркові предмети та курси поступово збільшуватиметься: для порівняння, у 10 класі на них передбачено 140 годин, а у 12 вже 420 годин. Це дасть змогу в останньому класі зосередитися переважно на обраних напрямах навчання та підготовці до вступних випробувань до закладів вищої освіти.

Ліцей має бути доступним для учнів

На сайті також доступна карта мережі закладів освіти. Батьки та учні можуть обрати свою область і територіальну громаду, знайти майбутні академічні ліцеї та дізнатися про їхній статус і заплановану мережу. Це допоможе заздалегідь зорієнтуватися, де дитина зможе продовжити навчання після 9-ого класу та які можливості для профільного навчання будуть доступні в громаді.

Реформа НУШ передбачає те, щоб доступ до профільної освіти не залежав від місця проживання дитини. Мережа формується так, щоб учні з різних громад мали можливість навчатися в ліцеях із широким вибором профілів та предметів. Під час планування мережі враховують максимальну відстань до закладу, що має становити до 30 кілометрів, а в багатьох випадках - 10–20 кілометрів. До ліцеїв місцева влада організовуватиме підвезення учнів шкільними автобусами. Для цього держава також системно інвестує в оновлення шкільного транспорту. У 2026 році на закупівлю шкільних автобусів передбачено 2 мільярди гривень. Якщо ж у виняткових випадках відстань до ліцею перевищуватиме 30 кілометрів, при ньому передбачатимуть пансіон. Це дасть змогу учням жити поруч із місцем навчання протягом робочого тижня та повертатися додому на вихідні.

Такий підхід потрібен для того, щоб мережа академічних ліцеїв була спроможною. Великі ліцеї зможуть об'єднувати учнів із кількох шкіл і громад, формувати достатньо великі групи та пропонувати ширший вибір профілів, предметів і курсів. Водночас матеріально-технічну базу можна буде зосередити там, де нею зможе користуватися більша кількість учнів. Такий підхід має сприяти зменшенню освітніх втрат і академічному розриву між дітьми, які навчаються у великих містах та віддалених населених пунктах.

Старша профільна школа

Перехід до нової моделі старшої школи потребує системної підготовки. У 2024–2027 роках держава та громади працюють над формуванням мережі майбутніх ліцеїв, оновленням законодавства, розробленням освітніх програм, підручників і навчальних матеріалів, професійним розвитком учителів, фінансуванням та оновленням освітнього середовища. Це також означає інвестиції в те, що забезпечує якість і доступність навчання: шкільні автобуси, освітнє обладнання та лабораторії, підручники й навчальні матеріали, підготовку вчителів, безпечне та сучасне освітнє середовище. Пілотування перших 30-ти академічних ліцеїв старшої профільної школи стартувало 1 вересня 2025 року. Цього навчального року таких ліцеїв вже 150, а наступним етапом стане національне впровадження старшої профільної школи 1 вересня 2027 року.

Старша профільна — третій етап реформи НУШ, що впроваджується за координації Міністерства освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF), також Швейцарсько-українським проєктом DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та Zurich University of Teacher Education - International за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні.

Київський інститут Національної гвардії України запрошує учнів у ввірених Вам навчальних закладах пройти безоплатне навчання у підготовчому відділенні «Зимовий вступ» з метою якісної підготовки до вступу до закладів вищої освіти, зокрема військового та правоохоронного спрямування.

Навчання на підготовчому відділенні спрямоване на:
− поглиблення знань з предметів, необхідних для вступу;
− підготовку до національного мультипредметного тесту (НМТ);
− формування мотивації до служби в лавах Національної гвардії України;
− ознайомлення з особливостями навчання у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання.

До навчання запрошуються здобувачі освіти випускного року навчання закладів загальної середньої освіти, професійної освіти, фахової передвищої освіти, які зацікавлені у подальшому здобутті вищої освіти.

Навчання проводиться відповідно до законодавства України, із залученням досвідчених науково-педагогічних працівників та з використанням сучасних освітніх методик.

Випускники підготовчого відділення отримують свідоцтво про навчання на підготовчому відділенні в електронній формі з переліком вивчених предметів та оцінками за випускні екзамени.

Випускники підготовчого відділення в рік отримання свідоцтва в разі вступу на навчання для здобуття вищої освіти до Київського інституту Національної гвардії України отримують 15 додаткових балів до конкурсного балу за особливі успіхи у навчанні.

Підготовка проводиться за такими предметами:
✓  українська мова;
✓  математика;
✓ історія України.
✓  англійська мова.
 Для вступу потрібно до 12 жовтня 2026 року подати через офіційний вебсайт https://kingu.edu.ua/pidgotovchi-kursi/ Київського інституту Національної гвардії України заяву в режимі он-лайн із зазначенням: прізвища, ім’я, по батькові, дата народження, контакти (номер телефону, електронна пошта).

Заняття будуть проводитись дистанційно у системі Zoom/Google Meet:
понеділок та четвер – українська мова, історія України;
вівторок та п’ятниця – англійська мова, математика.
Час проведення занять: 16:00–17:30 – перше заняття; 17:45–19:15 – друге заняття.
Термін навчання: 7 місяців (з 12 жовтня 2026 року по 30 квітня 2027 року).

Для отримання додаткової інформації щодо умов навчання, термінів проведення та порядку зарахування, просимо звертатися до підготовчого відділення КІНГУ.

КОНТАКТИ
+38067 141 04 22 (приймальна комісія); електронна адреса: [email protected]еt 

Будемо раді бачити Ваших учнів серед слухачів підготовчого відділення Київського інституту Національної гвардії України!

Відбулося виїзне засідання обласного комітету доступності.

Новомиргородська, Маловисківська, Смолінська, Великовисківська, Глодоська, Злинська та Тишківська громади презентували практичні результати роботи за шістьма напрямами безбар’єрності – фізичним, інформаційним, цифровим, суспільним і громадянським, освітнім та економічним. Йшлося про розбудову доступного простору, облаштування об’єктів та організацію послуг з урахуванням потреб різних груп населення.

Громади показали конкретні рішення, які вже впроваджують. Це доступність не лише будівель і громадських просторів, а й соціальних, медичних та адміністративних послуг, транспорту, цифрових сервісів та інформації. Окрему увагу приділяють створенню доступних умов для ветеранів і людей з інвалідністю.

У Новоукраїнському районі вже обстежили 718 об’єктів. Вони відображаються на інтерактивній мапі «ЛУН Місто». Це допомагає бачити реальний стан доступності та визначати, де потрібні подальші зміни.

Представники структурних підрозділів ОВА надали рекомендації за кожним із напрямів. Зокрема, звернули увагу на необхідність активніше розвивати соціальні послуги, покращувати публічну комунікацію та залучати інвестиції для реалізації проєктів і програм у сфері безбар’єрності.

Ще один важливий напрям – формування мережі амбасадорів безбар’єрності. Це активісти громади, підприємці, освітяни, культурні діячі, ветерани, які можуть поширювати принципи безбар’єрності й залучати людей до змін.

"У кожній громаді має бути свій амбасадор – людина, яка стане рушієм таких змін, допомагатиме поширювати культуру доступності та власним прикладом залучатиме інших. Такий підхід передбачає, що безбар’єрність – це не окремий проєкт чи завдання одного підрозділу. Її принципи мають враховуватися у всіх сферах роботи громади – від облаштування фізичного простору до організації послуг і комунікації з людьми", - наголосила голова обласного комітету доступності Галина Пастух.

#безбарєрність