У Кропивницькому відбувся круглий стіл “Чорнолісся верхів’їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи”, присвячений створенню в Кіровоградській області першого Національного природного парку «Чорноліський»

У дискусії взяли участь профільні фахівці, науковці, викладачі, студенти, представники влади та місцевих громад. Зокрема: кандидат географічних наук, голова Кропивницького осередку Українського географічного товариства, доцент ЦДПУ ім. В. Винниченка Андрій Домаранський; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Академії наук України (Київ) Олександр Могилов; доктор географічних наук, доцент кафедри екології ХДУ (Херсон) Ігор Пилипенко; доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки ХДУ (Херсон) Олександр Ходосовцев; директор Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації Олександр Ковтунов; перший заступник начальника управління, головний лісничий Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Сердюк.

Національний природний парк складається з кількох функціональних зон. Перша - заповідне ядро, куди не можна заходити туристам і навіть працівникам парку без особливих потреб. Ця територія призначена для розвитку рослин і тварин без втручання людини.

Другою є зона регульованої рекреації. Це ділянки, по яких проходять туристичні маршрути, де є інформаційні стенди. Там проходить активний відпочинок та оздоровлення людей, наприклад, як в Карпатах.

У третій зоні, зоні стаціонарної рекреації, можуть розташовуватись потрібні туристам готелі, кемпінги, парковки, заклади харчування. Тобто існують можливості для розвитку бізнесу та створення робочих місць.

Четверта зона - це місце, де можна вести певну господарську діяльність, розміщувати населені пункти, дороги, підприємства, автозаправки тощо. Там можна випасати худобу, вести індивідуальну лісозаготівлю. Мешканці, які живуть у цій частині національного парку, одержують певні пільги, зокрема податкові. Отож у національному парку буде добре всім.

Для довідки:

"Чорний ліс - один з небагатьох природних об'єктів України, який згадували європейські та арабські картографи і правителі держав минулого. Ще з часів середньовіччя цей ліс не просто позначали на картах, а й називали відповідною назвою – Nigra silva, тобто Чорний ліс. Усе завдяки своєму розташуванню на межі європейського й азійського, християнського та мусульманського світів", - наголошує Андрій Домаранський.
 
Пізніше, у ХVІІІ - ХІХ століттях, в Чорному лісі заготовляли деревину для будівництва фортеці Святої Єлисавети та Чорноморського флоту. Про створення в лісі заповідника вперше почали говорити ще у 20-тих роках минулого століття. У 1933-1937 роках ХХ століття були наміри створити у лісі заповідник природи лісостепових ландшафтів. Спочатку завадив голодомор, посилення політичних репресій, а потім війна. Ідея частково реалізувалася у 1975 році, коли в Чорному лісі створили гідрологічну пам'ятку природи "Болото "Чорний ліс", а у 1980 році - ландшафтний заказник "Чорноліський". Однак ці об'єкти охоплюють лише близько 4% лісу і не можуть зберегти усе цінне, чим славиться цей край.
 
 
Територія, яку науковці пропонують відвести під національний природний парк, включає не лише Чорний ліс. Туди мають увійти інші великі листяні лісові масиви півночі Кіровоградської області - Чута й Нерубай. Крім них - сосновий Бірківський ліс, невеличкі байрачні ліси, річкові долини верхів'їв Інгулу й Інгульця та інші унікальні географічні місцини. Зокрема, найбільший в Україні Бовтишський кратер діаметром 20 км, що знаходиться у товщі гірських порід цих країв. По цій місцевості проходив знаменитий Чорний шлях. У тамтешніх лісах переховувалися гайдамаки, гуртувалися козаки. На пропонованих для парку землях відбувалися події Української революції 1917 - 1921 років, ця територія входила до складу повстанської Холодноярської республіки.
 

Про ботанічні особливості лісу стисло повідала кандидат біологічних наук, доцент кафедри географії та геоекології ЦДПУ імені Винниченка Валентина Мирза-Сіденко.За її словами, Чорний ліс - це найпівденніший та найбільш крупний масив грабово-дубових лісів на південній межі поширення лісостепової зони. Він ґрунтовно вивчений у ботанічному відношенні, відтак цьому лісовому масиву присвячено чимало наукових публікацій.
"Чорний ліс та болото "Чорний ліс (Берестувате)" - одне з найпівденніших із сфагнових боліт в Україні - досліджували видатні геоботаніки В.Доктуровський, Г.Танфільєв, Й.Пачоський, П.Погребняк, Ю.Шеляг - Сосонко, Т.Андрієнко та інші. Чорнолісько-Дмитрівський масив включено до найважливіших ботанічних територій Європи, а масиви грабово-дубових лісів віднесено до переліку біотопів, що підлягають охороні, згідно з Бернською Конвенцією. Там збереглася реліктова флора з льодовикової епохи. У складі флори виявлено 12 видів рослин з Червоної книги України, 13 регіонально рідкісних видів. Виділено 6 лісових рослинних угруповань з числа занесених до Зеленої книги України. Чорний ліс разом з Чутою з подачі України затверджений Постійним комітетом Бернської конвенції як об'єкт Смарагдової мережі України - код UA0000255, назва "Znamianskyi Chornyi Lis", - повідомила Мирза-Сіденко.
 
 
Дубовий Чорний ліс та інші лісові масиви, що пропонується включити до нацпарку, дуже насичені археологічними об'єктами. За словами доцента ЦНТУ, керівника археологічної експедиції охоронної археологічної служби при Інституті археології НАНУ Миколи Тупчієнка, там знаходиться кілька скіфських городищ та поселень землеробів чорноліської культури. Зокрема, біля Чорного лісу є великий масив з 250-ти скіфських курганів, створених у четвертому столітті до нашої ери.
 

"Ці пам'ятки історії нещадно розкрадають чорні археологи, які продають приватним колекціонерам артефакти скіфських поселень. Несанкціоновані розкопки за законодавством є злочином. Зрештою це призводить до руйнування та спотворення історії України. Попри існування законів про охорону археологічної та культурної спадщини, ця незаконна діяльність кришується на всіх рівнях української влади. Скрізь перемагає бабло. Водночас охорона історичного надбання має бути стратегічною необхідністю нашої країни, саме так, як це відбувається у Польщі або в Румунії. Адже пам'ятки історії сприяють формуванню самоідентичності нації. А ми є найдавнішою нацією у Європі. Тому створення на цій території національного природного парку допоможе зберегти історичну спадщину та передати її прийдешнім поколінням", - переконаний Тупчієнко.
 

Також представлена робота Ольги Гелевери, в якій вона проаналізувала передумови та переваги створення Чорноліського національного природного парку.

Охочі підтримати ідею створення парку можуть підписати відповідну електронну петицію.

Джерело: DOZOR

Фото: Сергій Макада